24 | 08 | 2019
ВДС бібліотеки
Послуги бібліотеки

Інституційний репозитарій

URAN

Останні виставки
Останні новини
П'ятниця, 26 квітня 2019, 08:53

Свято-Покровська церква

105469776

У селі Плішивець Гадяцького району Полтавської області знаходиться визнане надбання української національної архітектури – Покровський храм.

Перша церква в с. Плішивець була побудована в 1760 році, хоча деякі історики стверджують, що вона зведена значно раніше, оскільки до 1768 року в ній вже змінилося шість священиків. Поруч із церквою в 1782 році була побудована дзвіниця. Храм перебудовувався в 1800 і 1860 роках. Він був дерев’яним, триголовим, на кам’яному фундаменті.

 

На кінець ХІХ століття його будівля настільки застаріла, що з’явилася необхідність побудувати новий. Допомогти в цій справі парафіяни вирішили попросити свого земляка, вихідця із Плішивця,   єпископа Тульського та Белєвського Парфенія (1858-1921).На час звернення до нього Парфеній був архімандритом і ректором Московської семінарії. Відвідавши рідне село і зустрівшися з місцевими жителями, він підтримав їх бажання, надав посильну матеріальну допомогу та пообіцяв, що йу майбутньому в міру можливостей допомагатиме і проситиме інших внести свою лепту в цю святу справу.

Станом на 1912 рік у с. Плішивець привілейованих прихожан було всього 14, міщан – також 14, козаків – 195, а селян – 1731. Матеріальна бідність приходу змусила зупинитися на думці збудувати невелику дерев’яну церкву вартістю 8-10 тисяч рублів.

 На той час в Москві вмирає одна надзвичайно багата особа– пані Медведкова. У спадок вона залишила величезний капітал на побудову церков та інших благодійних установ, одним з опікунів якого назвала єпископа Парфенія. На першому ж засіданні опікунської ради Парфеній доповів про намір побудувати церкву у своєму рідному селі, до чого рада поставилася з розумінням і виділила на це 30 тисяч рублів із заповіданого капіталу. Тоді єпископ вирішує побудувати в с. Плішивець не дерев’яний храм, а кам’яний. До того ж знайшлася ще одна благодійниця в цій справі – вдова московського банкіра Спиридонова, Віра Богданівна, яка пожертвувала на новий храм понад 60 тисяч рублів!

 Проект побудови церкви розробив відомий московський архітектор і художник І. С. Кузнєцов.  План церкви хрестоподібний, фасади з усіх чотирьох сторін однакові. На висоті 4,5 сажнів від землі (1 сажень – трохи більше 2,13 м) беруть початок купола (глави) і, розділяючись на три групи, пропорційно одна вища за другу, піднімаються вгору. Такіз загальної основи підносяться 9 куполів. Глави всередині храму висвітлюються вікнами, причому вісім глав мають по два яруси вікон, кожен по чотири вікна, а дев’ята, центральна глава, має три яруси вікон, по вісім у кожному. Дивлячись на фасад церкви, важко уявити оригінальність, граціозність і легкість її внутрішнього вигляду , – цей ефект створюється нахилами стін куполів. Довжина та ширина собору за зовнішніми розмірами – 12,56 погонних сажнів. Висота від землі до центральної чолі з хрестом становить 21 сажень. Будівництво собору було розпочато восени 1902 року, а в 1906-му протягом трьох днів – 7-9 липня за старим стилем – відбувалося освячення новозбудованого храму.

Силует собору велично виглядає на тлі крутого схилу в долину Псла. Він став окрасою села й  гармоніює з місцевими пам’ятками та ландшафтом. Високо оцінив його навіть «батько» української історії Михайло Грушевський на сторінках своєї багатотомної «Історії України-Руси».

Із Собором  Покрови Пресвятої Богородиці  гармонійно поєднувалася дзвіниця, побудована в 1909-1911 роках. 

 

 
Google перекладач
Ukrainian Armenian Azerbaijani Belarusian Chinese (Simplified) English French Georgian German Italian Latvian Lithuanian Polish Russian Spanish Turkish
Кофеин для продавцов
Экспериментальные исследования памяти
Банер
Оцініть якість обслуговування і компетентність співробітників бібліотеки